Привітав дружину з Днем Народження і загunув від російської кулі…

Loading...

Привітав дружину з Днем Народження і загинув від російської кулі!

Історія бійця ДУК “Правий сектор” Геннадія Дощенка (Дощ) з Кривого Рогу – трагічна. Проте одночасно наповнена світлими почуттями. Одне серед яких – кохання.

Своїми спогадами про нього ділиться дружина Світлана.

– 17 червня 2015 року, він подзвонив мені зранку і привітав з днем народження. Я сказала йому, що у мене свято – 18 червня. Проте не образилась, адже розуміла, що там, на війні, лік дням втрачається. Хоча вийшло дуже символічно, адже наступного дня, він так і не зателефонував мені – загинув.

Близько 17 години того ж дня, він подзвонив початку сину нашому, а потім мені: «До тебе приїде Артур, то ж збирай подружок і їдь святкувати.» Я ж сказала, що не хочу без нього нічого робити, закриюсь і буду плакати.
Він каже: «Не видумуй».

Я ще запитала його чи їх не відсилають у бій, а він мене обманював, казав що риють окопи, тренуються. Не хотів турбувати, хвилювався..

А близько 19 години вечора, зайшов Артур, брат Генадія. Я бачу, що вони сумні. Почала розпитувати і синочок розказав, що його батька, а мого чоловіка – не має в живих.

Я не повірила, почала кричати, що це неправда, адже дві години тому, розмовляла з ним, уже навіть встигла куму запросити на свій день народження..!

Російський снайпер попав йому в голову..

Через два дні після похорону, приїхала вся його 2 штурмова рота. Побратим Геннадія- «Мойсей», привіз чоловіків телефон. І там, я побачила фотографію, зроблену 17 червня. Він стоїть з букетом польових квітів, а на самій фотографії зроблений надпис: «Сонечко, я тебе кохаю. З Днем Народження».

Розумієте, він попросив «Мойсея», щоб той сфотографував його. Геннадію було важко на душі від того, що він образив мене, коли привітав на день раніше. Тому хотів прислати фото, але не встиг..

Він міг жити, а не загинути тоді в бою. За три дні до смерті, його поранило в ногу і Яна Зінкевич, тодішній медик у ДУК “Правий сектор”, хотіла вивезти його. Проте Геннадій відмовився, сказав, що вийде разом з своїми побратимами. Через декілька днів у них закінчувалась ротація.

Вони вийшли і мій чоловік теж, тільки уже не живий..

Вічна пам’ять, герою.

Джерело

Джерело

Loading...

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *